ТОПОЛЯ

Вибір і воля, —
Підкореність долі?
Саморуйнація чи перехід?
Як дозволяє у полі тополя,
Листям своїм відлітати за схід?

Гола і чорна під зливами грудня,
Боса і біла з лютневих снігів.
Як вона знає, що травень наступить?
Де в неї пам’ять, що квітень бринів?

Може це віра? в природу, як в Бога.
Як  Він страждав і як Сам воскресав.  Рішень болючих він знав засторогу,
Але й Голгофи своєй не минав.

Вибір і воля  — це простір стодолей:
Собі не підстелиш навіки віків.
Вірю в любов і радію, що в полі
Сніг побажань, де нема берегів.